Герої не вмирають

       Під такою назвою у ЗОШ І-ІІ ступенів с.Старосілля був представлений учнями 7 класу виховний захід, який пройшов на високому творчому рівні. На свято запросили мам, чиї сини воюють в АТО. Із словами подяки до присутніх звернувся сільський голова Віктор Регешук, низький уклін від вчителів школи за виховання таких синів, побажання здоров’я та терпіння воїнам і їх батькам передала тимчасово в/о директора школи С.І. Мартинюк, адже А.М. Бричка став воїном-добровольцем на захист своєї Батьківщини. Авторський вірш прочитала директор Колківського БК Любов Романюк. Сільський бібліотекар Любов Пархомчук створила історично-книжкову виставку «Герої не вмирають».

      В залі не було жодного присутнього, на очах якого не було б сліз. Адже учні згадали  страшні історичні події нашої держави: Другої світової війни, Голодомор, воїнів УПА, героїв Небесної сотні та сучасні події в Україні, які до глибини душі зворушують кожного українця.  

    Пісні про Україну, флешмоби, відеоролики, презентації про випускників школи – учасників АТО та загиблих героїв Маневиччини – усе це було вміло поєднано та підготовлено класним керівником Старком П.Є. Долучилися до підготовки та проведення даного заходу Старко В.Р., Літвінчук Л.П. та Лугова Л.Я. 

    Учні із трепетом промовляли слова про сьогоднішню війну. І стало зрозумілим: діти вмить подорослішали, тепер вони не з книжок знають справжню ціну слова МИР. Як велично називали вони імена своїх односельців, що захищають сьогодні рідну землю, приклонялися перед мужністю простих героїв-українців. Адже ці герої не десь із-за океану, а тут, поряд з нами, живуть, працюють... На знак пошани і вдячності за виховання таких синів-героїв, учні подарували матерям квіти та подарунки.

     Слова молитви за долю України, за її синів та дочок заставляли здригатися присутніх.  Молилися і за тих, хто відійшов у вічність, хто віддав своє життя, захищаючи рідну землю. Їхні життя, покладені на алтар жертовності, стали прикладом героїзму. Наш час народжує нових героїв, на їх прикладі  виростатиме не одне покоління.

     Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у ті минулі роки і тих, які віддають своє життя за незалежну і вільну Україну на Сході нашої країни. Поклали вінок до пам"ятника загиблим односельчанам у роки Другої світової війни. 

    Підсумок заходу - пісня, яку виконали учні «Якщо діти благають гармати мовчать». І як настанова усім присутнім прозвучали в кінці виступу слова від С. І. Мартинюк: «Тільки такі добрі справи, така єдність дій, такі щирі слова молитви можуть зупинити темні сили, зупинити цю війну. Якщо благають мовчати гармати уже діти, то так повинно і бути. Хай над нами буде мирне небо!». Хочеться вірити, що так воно й буде, допоки є такі небайдужі люди, така патріотично налаштована молодь.

Слава Україні!!!