Усі християни з нетерпінням
чекають одне з найбільш світлих радісних свят на межі весни і літа – Святої
Трійці, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів. Дні напередодні Трійці
називалися в народі Зеленими, так як у цьому святі тісно переплітаються
язичницькі традиції і християнські канони.
Давньою народною традицією є
прикрашання свого житла на Зелені святки різними запашними рослинами, зеленими
гілками, пахучими польовими квітами.У багатьох домівках досі прийнято
розкладати на підлогу або ставити у вази так зване «зілля». Попередньо зелень,
зокрема, гілочки клена, липи, освячували у церкві. Підлога в домі замаювалася
свіжою травою. Ця традиція пов'язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє
особливою силою, що захищає оселю від різного зла. За повір'ями, в домі не
можна було підмітати до закінчення святок.
Наші далекі предки щиро
вірили, що в цей день не можна купатися у водоймах, так як русалки могли
затягнути на дно. Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб
уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не
давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або
бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові
листя.
Часи змінюються, однак багато
народних традицій, пов'язаних з християнськими святами, відмінно збереглися до
сьогоднішніх днів. Про народні традиції на Зелені свята користувачі бібліотеки більше
дізнались ознайомившись з тематичною підбіркою літератури «ЗЕЛЕНІ СВЯТА. СВЯТА
ТРІЙЦЯ. П’ЯТИДИСЯТНИЦЯ».
